сповідь

сповідь
-і, ж.
1) У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів.
••

Як на спо́віді — відверто, щиросердно, нічого не приховуючи.

2) перен. Відверте зізнання в чому-небудь, розповідь про щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "сповідь" в других словарях:

  • Сповідь — див. Таїнство Сповіді …   Словник церковно-обрядової термінології

  • сповідь — Визнання грішником власних гріхів перед священнослужителем сповідником …   Словник церковно-обрядової термінології

  • сповідниця — Сповідниця: відокремлене місце в церкві, де сповідаються [51] сповідальниця, місце (комірчина), де сповідають [II] …   Толковый украинский словарь

  • сповідний — спові/дна/, спові/дне/, рідко. Прикм. до сповідь …   Український тлумачний словник

  • сповісти — спові/м, сповіси/, док., перех., розм. Сказати, розповісти кому небудь щось …   Український тлумачний словник

  • сповідниця — і сповідальниця жін. до сповідник 2 …   Словник церковно-обрядової термінології

  • сповістити — [спов істи/тие] в ішчу/, сти/ш, стиемо/, стиете/; нак. сти/, с т і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • сповідальний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • сповідальник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • сповідальниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • сповідальність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»